- стикувати
- -у́ю, -у́єш, недок., перех.1) спец. Здійснювати стикування.2) З'єднувати, суміщати об'єкти для їх взаємодії.3) перен. Робити відповідними одне одному, пов'язувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стикувати
Смотреть что такое "стикувати" в других словарях:
стикувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зістикувати — зстикува/ти, ку/ю, ку/єш, док.; зістико/вувати, зстико/вувати, о/вую, о/вуєш, недок., перех. 1) З єднати (з єднувати) у стик; здійснити (здійснювати) стикування. 2) перен. Об єднати (об єднувати), привести (приводити) у відповідність, погодити… … Український тлумачний словник
зістикувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зістикований — зстико/ваний, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зістикувати, зстикувати … Український тлумачний словник
зістиковувати — див. зістикувати … Український тлумачний словник
зістикування — я, с. Дія за знач. зістикувати … Український тлумачний словник
зстикувати — див. зістикувати … Український тлумачний словник
стикуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Здійснювати стикування. 2) Сполучатися, поєднуватися для взаємодії. 3) перен. Узгоджуватися, взаємно ув язуватися. 4) перен. Поєднуватися, змикатися. 5) Пас. до стикувати … Український тлумачний словник
